08.09.2017
В Центрі культури української мови НГУ ім. Олеся Гончара відзначили Міжнародний день грамотності
8 вересня дві академічні пари, на яких зібралися студенти- першокурсники гірничого факультету та факультету інформаційних технологій НГУ, пройшли академічно і водночас святково.


Спершу доцент кафедри історії та політичної теорії Ірина Цюп’як провела перевірку ректорської контрольної роботи, яка містить досить складні граматичні та стилістичні квести і навіть певні філологічні лабіринти. Потім мова пішла про ораторське мистецтво,без якого сучасній культурній людині, тим більше фахівцю з вищою освітою НГУ, ніяк не обійтися. Пані Ірина запропонувала кожному студентові розповісти про себе щось суттєве і цікаве – життєпис плюс хобі. Приємно,що майже всі студенти послуговувалися українською мовою, яку добре вивчили в школі, і яка є природною в їхній родині. Домашнє завдання для студентів – написати твір на вільну тему і артистично та переконливо розповісти його зміст перед аудиторією наступного разу.


У своєму виступі я наголосила на тому, що багатство кожної мови залежить від її вербальної наповненості, від лексичних скарбів. Виставка словників, яку ми підготували з допомогою Наукової бібліотеки НГУ (директор Геннадій Онищенко), яскраво продемонструвала лексикографічні скарби української мови. Яких тут тільки немає словників! І тлумачні, і двомовні, і кількамовні, і технічні, етимологічні та орфографічні, і, звісно ж, словники гірничої справи. На базі «Синонімічного словника української мови», який розробив письменник Олекса Вусик, ми зі студентами на прикладі слова й поняття «зрозуміти», яке є ключовим у навчальному процесі, наочно переконалися, яка ж розвинута, багата, розкішно невичерпна наша рідна мова. Кілька десятків синонімів є в ній до цього слова, ось лише деякі з них, найбільш поширені:
«ЗРОЗУМІТИ, вкумекати, втелепати, второпати, втямити, втямкати, добрати, доглупатися, додути, докумекати, домізкувати,домудрувати, допетрати, допойняти, дошурупати, збагнути, зметикувати,змикитити, кебати, осмислити, осягнути осягти, прирозуміти, розгадати, розжувати, розібрати, розплутати, розплямкати, розторопати, унюхати, усвідомити, утелепати…» А скільки фразеологізмів придумав наш народ для поняття «зрозуміти»: «взяти в розум, взяти в толк, взяти до тями, добрати глузду, збагнути до пуття, зловити нитку, знайти ключик, зрозуміти нутром, побачити наскрізь, розкусити горіх»…» і ще зо два десятки виразів. А які примовки вигадали українці на протязів століть на цю ж тему: «відкрилися очі, розвиднилося в голові, зварила макітра…» і т. д.



Старший викладач кафедри Наталя Костюк на прикладі кумедної книжки-абетки «Львівська гвара» зачитала тлумачення українських слів і понять, які містяться у галицькому діалекті.


Так, сміючись, студенти вчаться пізнавати рідну мову, розширюють свої світоглядні та мовні здібності, сягають грамотності, яка сьогодні означає не просто знати літери якоїсь мови і навчитися читати нею, а бути просунутим, зацікавленим, жадібним до знань і нових навичок, стати універсальним інтелектуалом. Майбутні гірники і програмісти це добре розуміють.



Справжньою родзинкою цього дня стала зустріч українських студентів зі студентами НГУ із Азії та Африки, яких привела на заняття доцент кафедри Валентина Луценко. 3-курсник ГРФ Сако Абубакар Сідікі (Гвінея) розповів веселу історію французькою мовою. 3-курсник факультету будівництва та архітектури Мохамед Хасан (Палестіна,) артистично здійснив на сцені мусульманський намаз. Виступили перед аудиторією і знайомилися зі словниками Пічінік Стіхоле (Зімбабве, 3 курс ГРФ), Пульшат Базарова (Туркменістан, 1 курс економічного факультету), 2-курсниця Лізанія Бібіану з 4-річним синочком Лівані Бібіану ((Ангола), 3-курсник ГРФ (Демократична республіка Конго) Нсенга Луміері. Раніше вони вивчали російську мову, а сьогодні намагаються осягнути перші ази державної мови країни, яка прийняла їх до свого вишу. Будемо сподіватися, що вже незабаром наші симпатичні друзі виконають на сцені українську пісню «Чорнобривці», яку з ними розучує їхній викладач Валентина Іванівна Луценко.

Міжнародне свято об’єднало в стінах НГУ представників трьох континентів. Ми всі добряче попрацювали й постаралися, щоб заняття пройшло на високому рівні і в добрій, дружній атмосфері. Усім спасибі! І до нових зустрічей!
Леся СТЕПОВИЧКА,
письменниця, провідний фахівець ЦКУМ НГУ ім. О. Гончара.
Фото відеостудії "Юність" НГУ