19.09.2014

Подорож у країну словників

Перший просвітницький захід у новому навчальному році в Центрі культури української мови ім. Олеся Гончара зацікавив студентів-першокурсників – організатори привернули їх увагу до словникового багатства української мови.

Відомий поет Максим Рильський говорив, що неможливо уявити собі культурну людину, яка б не потребувала словника, ніколи не користувалася ним. Життя доводить цю істину. Сьогодні існує море словників і потреба в них не зменшується.

Подорож у країну словників задумала і втілила професор Світлана Ігнатьєва, а допомагали їй у цьому відома письменниця Леся Степовичка, старший викладач Наталя Костюк і заввідділом науково-технічної бібліотеки НГУ Наталя Вітрук.

Словникова справа має на Україні давні й славні традиції. Перший словник Лаврентія Зизанія «Лексис» вийшов у 1596 р., словниковий склад – 7 тисяч слів старослов’янської мови перекладалися на тогочасну книжну українську мову.

У 1627 р. у Києві Памва Беринда видає другий словник (34 тис. слів). Здобув загальне визнання не тільки на Україні і в Росії, але також у Польщі та Молдові.

Першим же словником сучасної української мови вважається словничок, доданий І.П. Котляревським до його поеми «Енеїда». Виходить Котляревський є зачинателем не тільки нової української літератури, а й нової української лексикографії.

Протягом ХІХ і початку ХХ ст. було видано немало словників, але всі вони, звичайно, застаріли й цікаві для нас як історичні пам’ятки.

Серед словників початку ХХ ст. варто згадати «Словарь української мови» Бориса Грінченка у чотирьох томах, виданий у Києві (1907-1909). Словник містить 70 тис. слів української літературної і народної мови ХІХ ст., перекладених або витлумачених російською мовою. Свого часу був відзначений премією Російської Академії наук.

Словникова справа розвивається у нашому гірничому особливо активно останні 20 років. Перелік спеціальних словників, укладених нашими викладачами дуже довгий. Тож звернемо увагу на останню новинку, яка з’явилася на світ кілька днів тому – «Англо-російсько-український словник з ГІС та ДЗЗ». Ця колективна робота авторів у складі академіка Геннадія Півняка та професорів Бориса Бусигіна, Григорія Коротенка та Леоніда Коротенка є корисною і студентам, і науковцям. В ній є найновіші слова з галузі геоінформації та методів дистанційного зондування землі.

Не бійтесь заглядати у словник;

Це пишний сад, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля… (М. Рильський)

ІАЦ НГУ

Фото Володимира Корінного (відеостудія "Юність" НГУ)